ТАРІЛКА, КИ,

Тарілка, ки, ж. 1) Тарелка. Там їли…. з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (См.). Черниг. у. Ум. Тарілочка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 248.